Про світ, що йде на голос Соломії Крушельницької
|
Українська примадонна опери, безмежно талановита та чаруюча – Соломія Крушельницька – на її честь називають вулиці, створюють меморіальні музеї та приписують її походження собі, називаючи гордістю нації. Її голосом захоплювалися поціновувачі оперного співу, а про співпрацю з нею мріяли найкращі композитори XIX та XX століть. Саме тому ми маємо за честь розповісти нашим читачам про постать, яка розвивала мистецтво та з гордістю заявляла, що є українкою.
|
|
Ранні роки та становлення Майбутня знаменитість народилася 23 вересня 1872 року в селі Білявинці, що на Тернопільщині. Дівчинка зростала у сім’ї священика з сімома братами і сестрами. Шляхетна родина Крушельницьких споконвіків була голосистою, тож Соломія змалку брала участь у сімейних співах, з 10 років стала солісткою хору, а згодом – його керівницею. Освіту Соломія здобула приватно (вдома), паралельно беручи уроки фортепіано. Вже тоді викладачі підкреслювали вражаюче чуття до музики. Згодом вона приймає рішення вступити до Львівської консерваторії. Не дивлячись на запізнення з подачею документів, дівчину прослухали і зарахували поза конкурсом завдяки неймовірній силі голосу. По завершенню навчання вона отримала диплом з приміткою: «...Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени». Кар'єра й визнання Дебют стався у 1893-у в опері Доніцетті «Фаворитка». Там її почула Джемма Беллінчоні, яка в той час була з гастролями у Львові, і запропонувала переїхати в Італію й продовжити навчання. За короткий час вона почала з’являтися на сценах найкращих театрів та здобувати першу славу. А згодом, були й інші країни, які віддавали належне її таланту, наприклад, випускаючи голубів після завершення вистави, або ж добровільне запрягання людей замість коней у візницю і доставляння її до готелю. Так, Крушельницька підкорила Варшавську оперу, згодом Паризьку та міланський театр La Scala.
|
|
За лаштунками Соломія зачаровувала не лише голосом, але й приголомшливою красою – у неї було чимало шанувальників, та звернула увагу вона лише на одного – адвоката, з яким познайомилася під час суду з Неапольським театром, адже не з’явилася на виставу через виверження вулкану Везувій. Чезаре Річчоні завоював її серце, у 1910 році вони побралися та прожили разом щасливі 26 років. З її розповідей сестрам з’ясувалося, що Чезаре був єдиним, кого вона по-справжньому кохала. Після смерті чоловіка Соломію спіткала нелегка доля: поїздка в Україну до родичів, неможливість повернутися в Італію через окупацію під час Другої світової війни, відчуження більшої частини усіх напрацьованих статків владою СРСР, а також труднощі з отриманням роботи, через загублений війною диплом. З часом, посвідку було знайдено в архівах, а от музика та співи були з нею до самого кінця. Соломія щедро ділилася знаннями, викладаючи студентам, усіх називала “дітками”, адже своїх не мала. Саме вона є прикладом та натхненням для багатьох митців сьогодення, а для громадян України – великою гордістю та ще одним доказом бездонної талановитості нашого народу не лише на теренах нашої держави, але й у світі. |
|
Сподіваємося, ми надихнули вас на вивчення біографій великих особистостей та на відвідування театрів за можливістю, аби всебічно підтримувати мистецтво та митців сучасності. Саме тому, у каруселі нижче, ми пропонуємо ознайомитися з елегантними образами для ваших визначних вечорів. |
